Екскурсія до замків

На відстані не більш як година  від Венеції є чимало фортифікаційних споруд. Тут треба не помилитися. Серед них є кілька фортів – фортець вогнепальної епохи зі стінами у вигляді земляних валів, зовні обрізаних вертикальною кладкою великих камінних блоків кілька метрів заввишки. Це будували венеційці, а у XIX столітті французи, а потім австрійці доповнювали. Усередині – казарми, порохові склади різного рівня збереження. З історичної точки зору їх цінність відносна.

Е кілька вілл, закладених ще у XIV-XV століттях, що більш схожі на фортеці. Наочний приклад виразу ” Мій дім – моя фортеця”, відголоски ще феодальних часів, коли дім  будувався так, щоб вкладаючись спати на ніч, мати хоч якийсь шанс  живим прокинутися на ранок. А є справжні замки, котрі, знаходячись у стратегічно важливих місцях, пережили безліч баталій, тому постійно укріплювалися та вдосконалювалися. Один з них – замок Соаве. У ньому багаті синьйори проводили мало часу, головним чином там розташовувався гарнізон з комендантом. Поряд примостилося містечко зі своєю кріпосною стіною. Та в самому замку обстановка не набагато краще, як в тюрмі – нічого зайвого. Комфорту – мінімум. Служба у подібних місцях нагадувала добровільне ув’язнення. Хоча, якщо уявити, як жила більшість у ті часи, то це було ще непогано – хоч годували більш менш регулярно. З обстановки там зберіглося мало. Частину реконструйовано вже в наші часи. Але не варто дуже засмучуватися – бо там і було не багато…

Що екскурсія допоможе дізнатися і що побачити?

Два замки-фортеці.

Перший – Монселіче. Ви побачите не руїни, вкриті травою, а, можна сказати,” діючий” замок – щоправда без гарнізону, прислуги і господарів. І в ньому:

  • справжню (а не бутафорську!) середньовічну кухню ХІІ століття з особливою пам’яткою-вертелом (чудо техніки ХVI століття) на анкерному механізмі;
  • музикальні інструменти тих часів, як, наприклад, лютня і (настільний!) клавесин;
  • спальні кімнати господаря та господині;
  • ідеальний взірець головної зали: з величезними каміном та столом, стіни у геральдичних кольорах падуанських герцогів, прикрашені гобеленами;
  • кімнату коменданта фортеці;
  • унікальні каміни з “тепловими акумуляторами”;
  • дрібнокесонна дерев’яна стеля із зображеннями більш ніж двохсот тварин та птахів, частини яких вже не існує;
  • величезна снайперська бортова рушниця, на болотну птицю – “якщо не вб’ю, так хоч злякаю”;
  • середньовічний “інвентар для спортивних втіх”;
  • кінні обладунки з протипіхотними гаджетами “надближнього” бою;
  • багата колекція дворучних мечів, серед яких кілька рідкісних “фрамберів”;
  • полегшений обладунок “передових технологій” ХVI століття – справжній Максимільанівский у повному комплекті;
  • улюблений “інструмент” далматських найманців і піратів – виключно практичні мечі “ск’явони”;
  • “Польова евтаназія” – Молитовний хрест “з секретом” – знайома солдатам “Мізерикордія”;
  • вишукані арбалети-рогатки ХVII століття;
  • портативна швидкострільна гармата з “радіатором”.

Про другу ж фортецю, Соаве, можна сказати так:

  • “Старий солдат”, все життя охороняв “довірену йому ділянку”, не знав у житті нічого, окрім холоду, окриків інших вартових на стінах, запаху заліза і гірських трав. А останній раз їв м’ясо, “коли молодий синьйор вступав у права спадкування”. Весь в шрамах, слабкий, сиплий і худий – одні жили. Залишився тільки гострий насторожений погляд, безглуздо широкі плечі та звичка спати уривками. Пощастило наостанок – його не викинули за стіни, коли він став не потрібен, а дозволили зняти обладунки і тинятися без діла при лазареті, грітися на сонці і, навіть, іноді біля вогнища, якщо допомагає на кухні. А ще мати куряче крильце щонеділі.
  • Напевно, молодий господар не забув, як я врятував його батька під час тієї облоги мастіно з його головорізами. Ось і добрий до мене так…

Завжди знаходяться люди, які хочуть подивитися на цього “солдата”, побачити як він жив, ніс службу, як і з ким воював.

Додаткова інформація

Тривалість екскурсії: відвідування кожного із замків триває годину. Дорога від Венеції до кожного з них – в районі години. Переїзд між замками – 1 година. Отже 5 годин на відвідування обох замків і 3 години на відвідування 1 замку.

Місце зустрічі: на площі Риму – західний край острівної Венеції, куди може під’їхати машина, щоб забрати екскурсантів.

Час проведення екскурсії: збігається з періодом роботи замків для екскурсійних відвідувань. В середньому це: з 9:00 до 18: 00. Перерва з 12: 00 до 14: 00. У зимовий період тривалість роботи скорочується.