Венеція — унікальне готичне місто! “То й що? – скажете Ви. Звичайно. Воно ж старовинне. Що ж тут дивного? Може Ви, шановний гіде, додасте, що Венеція — місто закоханих, або ж іще щось так само оригінальне?” Але у тому й справа, що тут такий епітет має особливе значення. Ніде більше готика не застигла у часі так природно й у такій кількості.
Так, в епоху Ренесансу з’явилися і браства Св.Марка й Св.Роха, і церкви Міраколі й Св.Захарія, і східне крило Палацу Дожів. А у 17 столітті барокко виявило себе на фасадах палацу Пезаро, церквах Скальці, Салюте, Джіліо, Нових Прокурацій. Та й класицизм зумів відзначитися в деяких місцях. Але у тій же Флоренції — колисці Ренесансу його, звісно, вистачає — хоча й не такого, як тут. А барокко у тому ж Римі скільки завгодно.